ОСВІТНЯ  ПРОГРАМА

Гімназії Знаменівського ліцею

Піщанської сільської ради

Новомосковського району Дніпропетровської області

на 2022/2023 навчальний рік

ВСТУП

Освітня програма Гімназії Знаменівського ліцею Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання та сформованих компетентностей, визначених Державним стандартом освіти.

Гімназія Знаменівського ліцею здійснює свою діяльність на підставі Закону України "Про освіту" від 05.09.2017 року, що набув чинності 28.09.2017 року, Закону України "Про повну загальну середню освіту" від 16.01.2020 року,  постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №87 "Про затвердження Державного стандарту початкової освіти" (зі змінами постанови КМУ № 688 від 24.07.2019 року), наказів Міністерства освіти і науки України №1272 від 08.10.2019 року "Про затвердження типових освітніх програм для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти", №1273 від 08.10.2019 року "Про затвердження типових освітніх програм для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти", наказу Міністерства освіти і науки України "Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти" від 19.02.2021 року № 235,  постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №898 "Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти", постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року  № 1392 "Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти" (зі змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 143 від 26.02.2020 року), наказів МОН України № 405 від 20.04.2018 року "Про затвердження типової освітньої програми  закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня".

Головною метою закладу освіти  є різнобічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усвідомлює себе громадянином України, здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, трудової діяльності та громадянської активності, тобто новий випускник.

Головними завданнями закладу є:

- забезпечення реалізації права громадян на повну загальну середню освіту;

-  виховання громадянина України;

- виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

- формування і розвиток соціально зрілої, творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості, особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

 - виховання у здобувачів освіти поваги до Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина, почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення до обов’язків людини і громадянина;

 - розвиток особистості здобувача освіти, його здібностей і обдаровань, наукового світогляду;

 - реалізація права здобувачів освіти на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

- виховання свідомого ставлення до свого здоров’я та здоров’я інших громадян як найвищої соціальної цінності, формування засад здорового способу життя, збереження і зміцнення фізичного та психічного здоров’я здобувачів освіти;

- генерація нових знань та розвиток відчуття соціальної справедливості;

- створення умов для оволодіння системою наукових знань про природу, людину і суспільство.

Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і є головним завданням  закладу освіти.

Заклад освіти  несе відповідальність перед особою, суспільством і державою за:

- безпечні умови освітньої діяльності;

- дотримання державних стандартів освіти;

- дотримання договірних зобов’язань з іншими суб’єктами освітньої, виробничої, наукової діяльності, у тому числі зобов’язань за міжнародними угодами;

- дотримання фінансової дисципліни.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати педагогічний колектив у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей здобувачів освіти.

Рівень соціальної та культурної зрілості випускника закладу, ступінь виявлення його здатності до усвідомленої продуктивної діяльності є критерієм якості освітньої програми.

Сформованість ключових компетентностей відповідно до вимог державних освітніх стандартів:

• спілкування державною мовою;
• спілкування іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-цифрова компетентність;
• уміння вчитися впродовж життя;
• ініціативність і підприємливість;

-громадянські та соціальні компетентності;

-обізнаність і самовираження у сфері культури;

• екологічна грамотність і здорове життя

Модель випускника початкової школи

• рівень освіти відповідає вимогам Державного стандарту;
• сприймає, аналізує, інтерпретує, критично оцінює інформацію;
• висловлює думки, почуття та ставлення, взаємодіє з іншими особами письмово та в режимі реального часу, дотримується норм літературної мови;
• сприймає інформацію, висловлену іноземною мовою в умовах безпосереднього та опосередкованого міжкультурного спілкування, та критично оцінює таку інформацію;
• застосовує досвід математичної діяльності для пізнання навколишнього світу;
• критично оцінює факти, поєднує новий досвід з набутим раніше і творчо його використовує для розв’язування проблем природничого характеру;
• усвідомлює наслідки використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього світу та сталого розвитку, дотримується етичних, міжкультурних та правових норм інформаційної взаємодії;
• усвідомлює цінність власного життя та збереження здоров’я;
• виявляє підприємливість та поводиться етично для поліпшення здоров’я, безпеки та добробуту.
• має розвинуте почуття власної гідності, діє з урахуванням власних прав і свобод, поважає права і гідність інших осіб, протидіє проявам дискримінації та нерівного ставлення до особистості;
• усвідомлює себе громадянином України, аналізує культурно-історичні основи власної ідентичності, визнає цінність культурного розмаїття;
• дотримується принципів демократичного громадянства, бере активну участь у житті шкільної спільноти, місцевої громади.
• пізнає себе через художньо-творчу діяльність та мистецтво.
• керується правилами безпечної і чесної гри, уміє боротися, вигравати і програвати; усвідомлює значення фізичних вправ для здоров’я, емоційного задоволення, гартування характеру, самовираження та соціальної взаємодії.

Основний очікуваний результат – готовність до навчання в базовій середній школі.

Модель випускника базової середньої школи

• рівень освіти відповідає вимогам Державного стандарту;
• чітко, лаконічно та зрозуміло формулює думку, аргументує, доводить правильність тверджень;
• критично осмислює  інформацію, джерела її отримання та використовує її для різних потреб;
• здійснює спілкування іноземною мовою в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою, розуміє на слух зміст автентичних текстів;
• оперує текстовою та числовою інформацією, встановлює відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо);
•  адекватно використовує досвід, обирає й застосовує доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб;
• усвідомлює значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів;
• усвідомлює важливість інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач;
• розпізнає проблеми, що виникають у довкіллі, будує та досліджує природні явища і процеси;
• усвідомлює важливість природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій, ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях;
• уміє аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних, враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень;
• моделює власну освітню траєкторію, аналізує, контролює, коригує та оцінює результати своєї навчальної діяльності;
• генерує нові ідеї, вирішує життєві проблеми, аналізує, прогнозує, ухвалює оптимальні рішення, аргументує та захищає свою позицію;
• уміє співпрацювати в команді, висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів;
• проявляє  рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження, відповідальність за спільну справу, налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків;
•  поважає права людини, займає активну позицію щодо боротьби із дискримінацією;
• виявляє культурну самоідентифікацію, повагу до культурного розмаїття у глобальному суспільстві;
• усвідомлює себе  як відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства;
• проявляє себе емоційно стійким членом суспільства, здатним  вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище,  успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі;
• виявляє готовність до вибору професії і реалізації шляхів подальшої освіти.

Основний очікуваний результат – готовність до навчання в профільній  середній школі.

              В умовах сучасного освітнього процесу сформувати саме таку модель випускника закладу освіти можливо через реалізацію навчальних освітніх програм, розроблених для кожного ступеня освіти.

                                  Напрямки реалізації

Згідно з  чинним законодавством у закладі освіти організовано  освітній процес відповідно до рівнів Типових освітніх програм двох ступенів навчання:

І ступінь – початкова освіта тривалістю чотири роки – відповідно до Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О. Я. 1-2 клас, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 року №268, і Типової освітньої програми для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1273.

 ІІ ступінь – базова середня освіта тривалістю п’ять років – відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 405, і Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 року № 235.

Призначення кожного ступеня навчання визначається Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад та окреслено у відповідних  Типових освітніх програмах.

Освітня програма визначає:

1. Загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення.

2. Очікувані результати навчання учнів.

3. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

4. Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Принципи реалізації освітньої програми:

• забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;
• забезпечення рівного доступу до освіти без дискримінації за будь-якими ознаками, у тому числі за ознакою інвалідності;
• розвиток інклюзивного освітнього середовища;
• забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування;
• науковий характер освіти;
• цілісність і наступність системи освіти;
• прозорість і публічність прийняття та виконання управлінських рішень;
• відповідальність і підзвітність органів управління освітою та закладів освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності перед суспільством;
• інтеграція з ринком праці;
• нерозривний зв’язок із світовою та національною історією, культурою, національними традиціями;
• свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб’єктів освітньої діяльності;
• гуманізм;
• демократизм;
• єдність навчання, виховання та розвитку;
• виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;
• формування усвідомленої потреби в дотриманні Конституції та законів України, нетерпимості до їх порушення;
• формування поваги до прав і свобод людини, нетерпимості до приниження її честі та гідності, фізичного або психічного насильства, а також до дискримінації за будь-якими ознаками;
• формування громадянської культури та культури демократії;
• формування культури здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля.

РОЗДІЛ І.  І СТУПІНЬ (1-4 класи)

1. Загальні положення

Освітня програма для 1-4 класів закладу освіти (далі – Освітня програма) розроблена на виконання:

• Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №87;
• Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2013 року №607;
• Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом Савченко О. Я. 1-2 клас, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 року №268;
• Типової освітньої програми для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1273.

Освітня програма визначає:

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою початкової освіти;

загальний обсяг навчального навантаження предметного навчання (в годинах), його розподіл між освітніми галузями   за роками навчання.

Освітня програма включає:

• навчальні плани;
• перелік навчальних програм;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу;         
• опис інструментарію оцінювання.

Під час розроблення Освітньої програми враховано гарантовані державою права щодо академічної, організаційної, фінансової і кадрової автономії закладів освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу.

Відповідно до Закону України "Про освіту" метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Освітня програма закладу освіти, розроблена на основі Типової освітньої програми, відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про повну загальну середню освіту" і відповідає структурі Типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу освіти; визначає (в обсязі не меншому ніж встановлено Типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі базового предметного навчання (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання; містить навчальний план, розроблений за Типовою освітньою та навчальною програмою під керівництвом Савченко О.Я. для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти (наказ  МОНУ від  08.10.2019 № 1272), Державним стандартом початкової освіти (постанова  КМУ від 24.07.2019 № 688 (додаток 12)) і Типовими освітніми програмами для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1273)).

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 1–4- х класів гімназії складає 3500 годин/навчальний рік: для 1-го класу – 805 годин/навчальний рік; для 2-го класу – 875 годин/навчальний рік; для 3-го класу – 875 годин/навчальний рік; для 4-го класу – 875 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальних планах (додатки №1, №2).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру освіти першого ступеня (1-4 класи), встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту через окремі предмети. З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план містить усі предмети інваріантної складової та варіативну складову. Варіативність змісту базової та повної середньої освіти реалізується через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про повну загальну середню освіту".

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 "Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

1.2.НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ГІМНІЗІЇ ЗНАМЕНІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ

 (за Типовою освітньою та навчальною програмою під керівництвом Савченко О.Я. для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти (наказ  МОНУ від  08.10.2019 № 1272), Державним стандартом початкової освіти (постанова  КМУ від 24.07.2019 № 688 (додаток 12))

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ГІМНАЗІЇ ЗНАМЕНІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ

 (за Типовими освітніми програми для 3-4 класів закладів загальної середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 08.10.2019 № 1273))

Відповідно до чинного законодавства при визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативна тривалість уроків у 1 класі – 35 хвилин, 2 – 4 класах – 40 хвилин.

1.3. Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі: 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як "Екологічна безпека й сталий розвиток", "Громадянська відповідальність", "Здоров’я і безпека", "Підприємливість і фінансова грамотність" спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально-предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета, проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти;
• предмети за вибором;
• роботу в проєктах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Вчитель повинен створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірки його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

1.4.Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття початкової освіти

Початкова освіта здобувається з шести років. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося шість років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року. Діти, яким на 1 вересня поточного навчального року не виповнилося шести років, можуть розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють, якщо їм виповниться шість років до 1 листопада поточного року. Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку.

Освітня програма закладу передбачає досягнення здобувачами освіти результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом початкової освіти.

1.5.Перелік освітніх галузей

для 1-4 класів:

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

1.6.Форми організації освітнього процесу

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

Відповідно до листа МОН України від 20.08.2019 № 79-525 "Щодо організації форм здобуття загальної середньої освіти" та статті 9 Закону України "Про освіту" у  Гімназії Знаменівського ліцею освітній процес організований за інституційною формою здобуття освіти.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, квести, інтерактивні уроки, інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності.

Можливо проводити заняття в малих групах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

У зв’язку із епідеміологічною ситуацією, яка склалась в Україні, та необхідністю ведення карантинних заходів задля запобігання поширенню вірусних хвороб, у зв’язку з оголошеним на території України воєнного стану, спричиненого агресією російської федерації, забезпечення якісного виконання освітньої програми в 2022/2023 навчальному році  можливе впровадження дистанційного навчання за допомогою платформ Zoom, Meet, Google Classroom.

1.7.Інструментарій оцінювання

Відповідно до Закону України"Про повну загальну середню освіту" оцінювання ґрунтується на принципах дитиноцентризму, об'єктивності, доброчесності, справедливості, неупередженості, систематичності, критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості та конфіденційності, а також плановості, чіткості, прозорості, відкритості, доброзичливості. Оцінювання у 1-4 класах сприяє формуванню внутрішньої мотивації в навчанні та адекватної самооцінки, уміння самостійно оцінювати результати власної навчальної діяльності, збереженню психофізичного здоров’я, вихованню в кожного учня почуття поваги до себе, самозадоволення, прагнення розширювати свої здобутки. Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна. Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання.

Реалізація формувальної функції оцінювання забезпечується відстеженням динаміки навчального поступу учня/учениці, визначенням його/її навчальних потреб та подальшим спрямуванням освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням виявлених результатів навчання.

Діагностувальна функція дає можливість виявити стан набутого учнями досвіду навчальної діяльності відповідно до поставлених цілей, з'ясувати передумови стану сформованості отриманих результатів, причини виникнення утруднень, скоригувати процес навчання, відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток.

Об'єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення ним/нею. Відповідно до пункту 22статті 1 Закону України "Про освіту" результати навчання – це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти і оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.

Об'єктивними результатами навчання є знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв'язки і відношення між ними, уміння та навички оперувати знаннями, уміння застосовувати набутий досвід навчальних дій, досвід творчої діяльності, що відображено в обов'язкових/очікуваних результатах навчання, визначених в освітній програмі закладу та особистісні надбання учня/учениці (активність, ініціативність; старанність, наполегливість; комунікабельність, здатність співпрацювати; самостійність, відповідальність; ціннісні ставлення), які він/вона виявляє у процесі досягнення результату навчання.

Відповідно до пункту 28Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:

формувального оцінювання, метою якого відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості;

підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/ освітньою програмою.

Навчальні досягнення учнів 1-х- 2-х класів підлягають формувальному і підсумковому оцінюванню. Оцінювання результатів навчання здійснюється вербально (наказ МОН № 1154 від 27.08.2019р.). Для 3-4 х класів МОН розробили Критерії оцінювання. Відповідно до цих Критеріїв результати навчання учнів характеризуються за чотирма рівнями: початковий,  середній,  достатній,  високий; здійснюється поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів незалежно від форми здобуття освіти. Поточне та підсумкове оцінювання здійснюється у таких формах: усній (зокрема індивідуальне, групове та фронтальне опитування); письмовій (зокрема діагностичні, самостійні та контрольні роботи, тестування); цифровій (зокрема тести в електронному форматі); графічній  (зокрема робота з діаграмами, графіками, схемами, контурними картами);  практичній (зокрема виконання різних видів експериментальних досліджень та  навчальних проектів, робота з біологічними об’єктами, виготовлення виробів).

У 3-4 класах Нової української школи (далі – НУШ) підсумкове оцінювання здійснюється за рівневою шкалою, а його результати позначаються словами або відповідними літерами: «початковий (П)», «середній» (С), «достатній» (Д), «високий» (В). 

1.8.Кадрове забезпечення освітнього процесу І ступеня навчання

Кадрове забезпечення освітнього процесу І ступеня навчання у Гімназії Знаменівського ліцею здійснене у повній відповідності з вимогами чинного законодавства щодо функціонування освітнього закладу і відповідає 100% укомплектованості закладу освіти педагогічними кадрами.

РОЗДІЛ ІІ.

ІІ СТУПІНЬ (5 клас НУШ, 6-9 класи)

2.1.Загальні положення

Освітня програма для 5-9 класів закладу освіти (далі – Освітня програма) розроблена на виконання:

• Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого Постановою кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №898;
• Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 405;
• Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 року № 235.

Освітня програма визначає:

• вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою базової середньої освіти;
• загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі базового предметного навчання (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання.

Типова освітня програма включає:

• навчальні плани;
• перелік модельних навчальних програм;
• рекомендовані форми організації освітнього процесу;         
• опис інструментарію оцінювання.

Під час розроблення Освітньої програми враховано гарантовані державою права щодо академічної, організаційної, фінансової і кадрової автономії закладів освіти, а також права педагогічних працівників на академічну свободу.

Відповідно до Закону України "Про освіту" метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності. Досягнення цієї мети забезпечується через формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.

Освітня програма закладу освіти, розроблена на основі Типової освітньої програми, відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про повну загальну середню освіту" і відповідає структурі Типової освітньої програми та визначеним нею вимогам до осіб, які можуть розпочати навчання за освітньою програмою закладу освіти; визначає (в обсязі не меншому ніж встановлено Типовою освітньою програмою) загальний обсяг навчального навантаження на адаптаційному циклі та циклі базового предметного навчання (в годинах), його розподіл між освітніми галузями за роками навчання; містить навчальний план, що ґрунтується на одному з варіантів типових навчальних планів Типової освітньої програми і може передбачати перерозподіл годин (у визначеному обсязі) між обов’язковими для вивчення навчальними предметами (крім української мови та фізичної культури) певної освітньої галузі, які можуть вивчатися окремо та/або інтегровано з іншими навчальними предметами; містить перелік модельних навчальних програм, що використовуються закладом освіти в освітньому процесі; містить опис форм організації освітнього процесу та інструментарію оцінювання.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для здобувачів освіти 5–9- х класів гімназії складає 5687,5 годин/навчальний рік: для 5-го класу – 1067,5 годин/навчальний рік; для 6-го класу – 1085 годин/навчальний рік; для 7-го класу – 1120 годин/навчальний рік; для 8-го класу – 1172,5 годин/навчальний рік; для 9-го класу – 1172,5  годин/навчальний рік.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру освіти другого ступеня (5-9 класи), встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план передбачає реалізацію освітніх галузей Державного стандарту через окремі предмети. З метою виконання вимог Державного стандарту навчальний план містить усі предмети інваріантної складової, та варіативну складову. Варіативність змісту базової та повної середньої освіти реалізується через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про повну загальну середню освіту".

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 "Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

2.2.НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ГІМНАЗІЇ ЗНАМЕНІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ

(за Типовою освітньою програмою для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти (наказ  МОНУ від 19.02.2021 № 235, додаток 3), Державним стандартом базової середньої освіти (постанова  КМУ від 30.09.2020 № 898)

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН ГІМНАЗІЇ ЗНАМЕНІВСЬКОГО ЛІЦЕЮ

(ІІ ступінь) з навчанням українською мовою на 2022– 2023 навчальний рік

(за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ  МОНУ від 20.04.2018 № 405 (таблиця 1))

2.3.Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей  учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як "Екологічна безпека й сталий розвиток", "Громадянська відповідальність", "Здоров’я і безпека", "Підприємливість і фінансова грамотність" спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально-предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях. Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

• організацію навчального середовища – зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
• окремі предмети – виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
• предмети за вибором;
• роботу в проєктах;
• позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Вчителю потрібно не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

2.4.Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Базова середня освіта здобувається після здобуття початкової освіти. Навчання за освітньою програмою базової середньої освіти можуть розпочинати учні, які на момент зарахування (переведення) до закладу загальної середньої освіти, що забезпечує здобуття відповідного рівня повної загальної середньої освіти, досягли результатів навчання, визначених у Державному стандарті початкової освіти, що підтверджено відповідним документом (свідоцтвом досягнень, свідоцтвом про здобуття початкової освіти).

У разі відсутності результатів річного оцінювання з будь-яких предметів та/або державної підсумкової атестації за рівень початкової освіти учні повинні пройти відповідне оцінювання упродовж першого семестру навчального року.

Протокол оцінювання рівня навчальних досягнень складається за формою згідно з додатком 2до Положення про індивідуальну форму здобуття загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України 12 січня 2016 року № 8(у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 10 липня 2019 року № 955), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2016 р. за № 184/28314.

2.5.Перелік освітніх галузей

для 5 класу:

для 6-9 класів:

• Мови і літератури
• Суспільствознавство
• Мистецтво
• Математика
• Природознавство
• Технології
• Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

2.6. Рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти

Освітній процес організовується в безпечному освітньому середовищі та здійснюється з урахуванням вікових особливостей, фізичного, психічного та інтелектуального розвитку дітей, їхніх особливих освітніх потреб.

У рамках академічної свободи форми організації освітнього процесу визначаються педагогічною радою закладу та відображаються в освітній програмі закладу освіти. Вибір форм залежить від наявності необхідних ресурсів (матеріально-технічного, кадрового, навчально-методичного, інформаційного забезпечення освітньої діяльності), а також форм здобуття освіти.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

• формування компетентностей;
• розвитку компетентностей;
• перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
• корекції основних компетентностей;
• комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-"суди", урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо).

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-9 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

2.7.Інструментарій оцінювання

Оцінювання якості знань здобувачів освіти 6-9 класів здійснюється відповідно до  "Загальних критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти".

Критерії  оцінювання  та очікувані результати освітньої діяльності учнів є  обов’язковою  складовою  навчальної  програми предмета.  На  початку вивчення теми  вчитель   знайомить  учнів  з системою та критеріями її оцінювання.

Оцінюванню підлягають результати навчання з навчальних предметів, інтегрованих курсів обов’язкового освітнього компонента типового навчального плану. Педагогічна рада закладу приймає рішення про оцінювання результатів навчання складників вибіркового освітнього компонента.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту здійснюється шляхом державної підсумкової атестації.

Оцінювання результатів навчання учнів 5 класу зорієнтоване на сформовані ключові компетентності та наскрізні вміння згідно з вимогами Держстандарту. Основними видами оцінювання є поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання.

Поточне та підсумкове оцінювання здійснюють із застосуванням основних форм та способів:

• усної (індивідуальне, групове та фронтальне опитування);
• письмової, зокрема графічної (діагностичні, самостійні та контрольні роботи, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами тощо);
• цифрової (тестування в електронному форматі);
• практичної (виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об'єктами, хімічними речовинами тощо).

          Річне оцінювання здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку. 

У рамках академічної свободи педагогічні працівники закладу освіти здійснюють вибір форм, змісту та способу оцінювання залежно від дидактичної мети.

2.8.Кадрове забезпечення освітнього процесу ІІ ступеня навчання

Кадрове забезпечення освітнього процесу ІІ ступеня навчання у Гімназії Знаменівського ліцею здійснене у повній відповідності з вимогами чинного законодавства щодо функціонування освітнього закладу і відповідає 100% укомплектованості закладу освіти педагогічними кадрами.

Оновлення методичної бази освітньої діяльності

Тенденції розвитку освіти в Україні зумовили освітній системі, заміну старих шаблонних освітніх моделей новими, нестандартними, творчими, прогресивними і водночас дієвими та адаптованими до сьогодення.

За умов практичної реалізації завдань Державної національної програми "Освіта (Україна XXI століття)" нагальним є завдання адаптувати педагогів до освітніх вимог. Важливу роль у забезпеченні реформування освіти відіграє модернізація науково-методичної роботи в освітньому закладі через упровадження сучасних навчально-виховних, управлінських технологій, стимулювання професійного зростання кадрів, підвищення їхньої професійної майстерності, зокрема: через ефективне застосування дієвих форм і методів навчання дорослих, систем комп’ютерного навчання та інформаційної взаємодії.

Структура чинної методичної роботи    передбачає взаємопов’язані елементи, що відповідають меті й завданням, які стоять перед педагогічним колективом навчального закладу та втілюються у різних формах, методах і засобах.

Методична робота в закладі планується і проводиться на діагностичній основі, що сприяє виявленню проблем конкретного вчителя, прогалин у певних уміннях і навичках педагогічної майстерності, встановленню загальної картини (з яких питань учителі найбільше потребують методичної допомоги).

Методичне забезпечення навчального процесу передбачає широкий набір видів, форм і змісту діяльності.

Плануючи методичну роботу з педагогами, реалізуються традиційні (колективні та індивідуальні) та нетрадиційні форми її організації – залежно від поставленої мети й завдань.

Колективні форми методичної роботи використовуються з метою вироблення єдиного підходу до розв’язання певних проблем, аналізу результатів колективної діяльності, обговорення актуальних питань організації навчально-виховного процесу, вивчення і поширення найкращого педагогічного досвіду, науково-технічної та педагогічної інформації.

Згідно структури методичної роботи в закладі освіти діють такі колективні форми:

• Педагогічна рада;
• Методичні об’єднання;
• Педагогічні семінари;
• Методична рада;
• Засідання творчих майстерень педагогів;
• Конкурси тощо.

Індивідуальні форми методичної роботи використовуються для задоволення особистих потреб і конкретних запитів педагогічних працівників, їх вибір залежить від рівна освіти, професійної компетентності, індивідуальних можливостей та професійних характеристик педагогічних працівників.

Індивідуальні форми методичної роботи:

• Самоосвіта;
• Стажування;
• Консультації;
• Самоаналіз уроку;
• Взаємовідвідування уроків;
• Проведення відкритих уроків;
• Атестація;
• Презентація;
• Розробка методичних рекомендацій;
• Обмін досвідом тощо.

У закладі поряд традиційними використовуються нетрадиційні форми організації методичної роботи: ярмарок педагогічних ідей, фестивалі педагогічних ідей і знахідок у рамках тижня атестації, виставка творчих доробок, тренінги тощо.

Правильно спланована модель методичної діяльності:

• Допомагає ознайомити педагогів з досягненнями педагогічної науки, найкращими надбаннями педагогів-новаторів;
• Спонукає до особистої творчості, обміну досвідом, публікації у фахових виданнях та педагогічній пресі;
• Розвиває творчий потенціал педагога, надихає його до самоствердження, самовдосконалення;

Пріоритетними напрямами методичної роботи у 2022/2023 навчальному році вважати:

• Подальшу модернізацію освіти через впровадження особистісно освітніх технологій;
• Збереження та розвиток творчого потенціалу колективу;
• Вироблення інноваційного стилю діяльності;
• Систематичне підвищення педагогічної майстерності, методичного і наукового рівня кожного вчителя;
• Функціонування методичного об’єднання в ОТГ.